Анаеробний поріг – (також зустрічається як лактатний поріг, точка Конконі, поріг анаеробного обміну, ПАНО, АнП) – це крайня інтенсивність, при котрій швидкість утилізації молочної кислоти та лактату співпадає з швидкістю його утворення при м’язовій діяльності.
В сучасній системі тренування спортсменів на витривалість поняття анаеробного порогу займає ключове місце. Різні спеціалісти оцінюють його значення для високих результатів в циклічних видах спорту до 50%. Це дуже велике значення, як для одного фактору, далі розберемо чому анаеробний поріг настільки важливий,та що він з себе представляє. Але спочатку трохи історії та сучасності.
Знайти достовірну інформацію про те хто першим ввів поняття АнП, чи про перші дослідження в цій області, нам не вдалося. Але на заході, прийнято вважати, що перший вчений який описав ПАНО так, як його розуміють сьогодні був американець Карлман Вассерман. Його дослідження, що проходили в 60-х роках ХХ ст., стосувались визначення анаеробного порогу шляхом вимірювання показників ергоспірометрії, а також газоаналізу. Він підсумував, що процеси утилізації надлишкової концентрації лактату в крові мають бути відображені в динаміці переробки газів організмом. Цей вчений часто згадується в інтерфейсі багатьох газоаналізаторів – графіки деяких залежностей, котрі зараз широко використовуються в діагностичних цілях, були спроектовані саме ним.
Наступною віхою розвитку теорії про поріг анаеробного обміну став італієць Франческо Конконі. Саме його прийнято вважати людиною, що впровадила ПАНО в практику підготовки спортсменів. Він вигадав самий простий тест для визначення АнП з використанням тільки показника ЧСС та потужності або швидкості виконання вправи. Також, вперше використав інтенсивність ПАНО в тренуванні спортсменів (80-ті роки ХХ ст.). Його самим головним практичним успіхом став Франческо Мозер, що виграв Джиро Італія та встановив годинний рекорд на велотреку. Один з учених групи Конконі працював з Ленсом Армстронгом по його методиці.
Любителі все пов’язувати з допінгом зараз скажуть що всі вони приймали ЕПО. Зустрічне питання – а хто в той час не приймав ЕПО? Але чемпіонами ставали одиниці, так що робіть висновки…