Принцип газоаналізу в тому, щоб відстежувати зміни у співвідношенні концентрації вуглекислого газу та кисню в видихуваному повітрі в порівнянні з вдихуваним. Це співвідношення у поєднанні з деякими додатковими показниками дає детальну інформацію про те, які системи енергозабезпечення працюють в даний момент та яке їх співвідношення в забезпеченні роботи м’язів.
Чим же так корисний цей метод?
По-перше, він дозволяє визначити потужність механізмів енергозабезпечення спортсмена, тобто його перспективність для подальшого росту спортивного результату. У видах спорту на витривалість результат сильно залежить від аеробних можливостей, котрі відображені в показнику максимального споживання кисню (МСК). Цей показник без перебільшення може пророкувати спортсмену бути чемпіоном чи середнячком.
По-друге, газоаналіз це головний засіб для визначення функціональних резервів спортсмена. Оскільки показує різницю між максимальною та ефективною аеробною потужністю. Чим більша різниця – тим більше є потенціалу для розвитку спеціальної працездатності.
По-третє, цей метод є самим точним інструментом для розрахунку індивідуальних зон інтенсивності. Геть розрахункові таблиці та визначення по формулам максимальної ЧСС (частоти серцевих скорочень), користі від них лиш в 10% випадків. Зони інтенсивності повинні розраховуватися тільки індивідуально з урахуванням порогових процесів, що проходять в організмі під час фізичного навантаження. Такі поняття як аеробний поріг та поріг анаеробного обміну це альфа та омега спортивної підготовки, точне дозування навантажень без знання потужності та ЧСС при їх настанні неможливе. А самий точний метод їх визначення – газоаналіз.
Також це єдиний метод, що дозволяє визначити лімітуючі фактори в працездатності. Чому саме спортсмен не стає швидшим? – саме популярне запитання тренерів до спортивних фізіологів. Газоаналіз дає на це питання відповідь.