Зони інтенсивності

   Достеменно дізнатися коли вперше інтенсивність навантажень в спорті почали ділити на зони не можна. Скоріш за все це відбулося ще до н.е. в Стародавній Греції. Сучасної точності зони інтенсивності набули відносно недавно. З початку 80-х років ХХ ст., коли маркерами для поділу зон стали використовувати критичні точки в енергозабезпеченні м’язів, такі як аеробний та анаеробний пороги, максимальне споживання кисню.

   Перш ніж почати розглядати цю тему, рекомендуємо ознайомитись з матеріалом по механізмам енергозабезпечення м’язової діяльності. Якщо ж ви в курсі того, що відбувається в організмі під час виконання фізичних вправ різної інтенсивності то можна сміливо заглиблюватись в питання нормування навантажень.

   Почнемо з огляду альтернативних варіантів поділу інтенсивності на зони.

   Самий популярний спосіб, котрим користуються у фітнес клубах, це від 220 відняти вік, та для кожної зони тренування віднімати по 10%. При цьому зони інтенсивності називаються виходячи з суб’єктивних відчуттів: важка, середньо-важка, легка. Тобто якщо я хочу щоб мені сьогодні було важко, я буду працювати з інтенсивністю 80% від мого ймовірного максимального ЧСС. Що буде відбуватися в організмі при цьому нікого не цікавить.

Зоны по 10%

   Більш адекватний метод поділу інтенсивності на зони – це коли максимальний ЧСС визначається у спеціальному тесті, а зони розраховуються по вищеописаній методиці. Назви до таких зон також еволюціонують і вже відображають аеробний чи анаеробний процес. Але до досконалості їм ще далеко, адже ізолювати аеробний процес від анаеробного при виконанні вправ важно, не досвідченій людині це взагалі не вдасться, оскільки механізми енергозабезпечення працюють паралельно.

   Різні автори можуть приводити різні проценти від максимуму але суть такого способу буде не змінною. Справа в тому, що всі люди різні, та ЧСС при одному й тому ж рівні впливу на організм може сильно відрізнятися. Для прикладу, рівень анаеробного порогу по ЧСС може коливатися від 120 до 200 ударів на хв. Процеси що проходять в організмі людини до і після порогу мають ряд принципових відмінностей, та їх протікання буде стимулювати зовсім різні механізми адаптації (тренувальний ефект). Тобто вгадати правильно межі тренувальних зон в такому широкому діапазоні ЧСС неможливо, краще взагалі не пробувати – займатися без пульсометра в розмовному режимі (коли під час тренування можна вільно розмовляти).

Сборная

   Відмінності в ЧСС при настанні АП, ПАНО та МСК у спортсменів однієї зі збірних команд України.