Системи енергозабезпечення роботи м’язів

   Для скорочення / розслаблення / статичного напруження м’язів необхідним є тільки одне джерело енергії – АТФ (аденозинтрифосфатна кислота). АТФ – це високоенергетична сполука, котрої у м’язах знаходиться дуже мало, у зв’язку з її великою масою. Коли її запаси вичерпуються (після декількох рухів) для подальшого скорочення м’язів необхідно відновити АТФ.

   В науковій літературі це називається ресинтезом. Тому основна ціль всіх механізмів енергозабезпечення м’язової діяльності це ресинтез АТФ. На сьогодні таких механізмів відомо 5:

• Креатинфосфокіназний механізм ресинтезу АТФ, його ще називають креатинфосфатним (КрФ).
• Анаеробний гліколітичний.
• Міокіназний.
• Аеробний гліколітичний.
• Ліполіз.

   Перші три відносяться до безкисневих, або анаеробних, інші функціонують за участі кисню. Для всіх механізмів енергозабезпечення м’язової діяльності характерні такі властивості як ємність (час роботи), потужність та швидкість розгортування (швидкість виходу на максимальну потужність). Також важливу роль для протікання цих процесів відіграють функціональні системи, тобто органи, які, наприклад, забезпечують транспорт кисню до тканин для аеробних систем. Для анаеробних систем більш важливими будуть співвідношення м’язових волокон різного типу, а також потужність буферних систем. По рівню потужності функціональних систем під час спеціальних тестів можна судити про ефективність попередньої підготовки по спрямованості та інтенсивності. Але зараз мова йде про інше.

   Перший механізм ресинтезу АТФ – креатинфосфатний (також можна зустріти як алактатний, оскільки молочна кислота та лактат не утворюються). Названий він на честь з’єднання креатину та фосфату, котрі, при наявності АДФ (двофосфорного з’єднання) та спеціального ферменту, віддає свій фосфор, в наслідок чого утворюється нова молекула АТФ та вільний креатин. Цей механізм має самі більші потужність та швидкість розгортування, але саму малу ємність, у звичайної людини його запасів вистачить не більше ніж на 10 секунд максимально-інтенсивної роботи. У спортсменів вміст КрФ у м’язах збільшений, особливо у спринтерів та важкоатлетів. Потужність та ємність цього механізму будуть обмежувати результати спортсменів, тривалість виступу яких не перевищує 20 секунд.